Судом підтверджено правомірність винесених ГУ ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень на загальну суму 12,46 млн гривень.
Так, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано позицію ГУ ДПС у м. Києві та зроблено висновок про те, що підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що такі обставини у справі як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину стосовно фіктивності підприємств - контрагентів покупця та причетність до кримінального правопорушення за фактом фіктивного підприємництва, не могли бути не враховані судом першої інстанції, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.
Колегія суддів зауважила, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами. Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно з податковим законодавством документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.
Верховним Судом резюмовано, що ТОВ «Новаклін» не доведено наявності підстав, з якими норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод. Відповідно, при прийнятті оскаржуваних рішень контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень.
Таким чином, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 826/5214/17 касаційну скаргу ТОВ «Новаклін» залишено без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Новаклін» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено – залишено без змін.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування триватиме рік і тому є час розібратися з питаннями, які виникають у громадян. Процедура подання декларацій стосується не всіх платників податків. Хто може подавати декларації розповів виданню «Цензор.НЕТ» в. о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков.
За його словами, процедура декларування добровільна, та, якщо у громадян немає в ній потреби, ніхто не примушуватиме її проходити.
«Якщо ви вирішили, то варто порахувати на яку суму. Суму обсягом 400 тис. гривень держава визнає доходами, які ви могли накопичити. При цьому інформація про їх надходження до вас не потрапляла до державних реєстрів. Якщо людина вкладається в цей діапазон, віримо їй на слово», - зазначив Євген Олейніков.
Як повідомив очільник податкової служби, декларувати можна ті активи, які перевищують передбачені законом норми, якщо у платника податків є бажання вийти з тіні. Таке декларування передбачає, що держава визнає, що ці кошти можна легально використовувати, і не ставить запитань, а чи сплачені з них податки. Але ця процедура передбачає, що заявлені активи не вкрадені, не були отримані у якості хабаря, від заборонених видів діяльності.
Інформацію про отримані доходи та сплачені з них податки громадянин має змогу перевірити, подавши запит щодо отримання таких відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті.
«У нас реєстр доходів кожної особи ведеться з 1995 року. Туди входить усе: і спадщина, і отримана заробітна плата, і самостійно задеклароване. Протягом години в електронному кабінеті платника ви отримаєте у відповідь на свій запит довідку про кожен рік, у якому у вас були доходи. Якщо ви не користуєтеся таким кабінетом принципово, то можете звернутися до центру обслуговування платників податків і протягом трьох днів також таку довідку отримаєте», - запевнив Євген Олейніков.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Державна податкова служба та її територіальні органи на постійній основі забезпечують аналітичною інформацією органи Держпраці щодо ймовірних фактів використання найманої праці платниками податків без оформлення трудових відносин.
Так, на сьогодні ДПС проводить аналіз діяльності більш ніж 140 тис. платників податків сфери торгівлі та послуг. Результати у розрізі окремих платників, що працюють з ймовірними ризиками використання незадекларованої праці, найближчим часом будуть надані Держпраці для врахування в ході інспекційної кампанії, що триває.
Станом на 02.09.2021 органами Держпраці за інформаційної підтримки ДПС вже виявлено 8,8 тис. працівників, з якими не були оформлені трудові відносини.
З 4072 працівниками трудові відносини оформлено в ході інспекційних відвідувань.
Найбільший відсоток використання праці неоформлених працівників виявлено у платників податків – фізичних осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (1-3 групи). З 8,8 тис. виявлених неоформлених працівників 5,2 тис. (59 відс.) припадає саме на підприємців – спрощенців.
Необхідно зазначити, що не всі роботодавці відповідально ставляться до виконання своїх обовʼязків та продовжують допускати до роботи неоформлених працівників. У деяких випадках їх кількість складає по 10 осіб та навіть більше.
Так, наприклад, у ході інспекційного відвідування територіальним органом Держпраці закладу громадського харчування в Закарпатській області виявлено 18 працівників, допущених до роботи без належного оформлення трудових відносин. На сьогодні вирішується питання про притягнення фізичної особи – підприємця до встановленої законодавством відповідальності.
Спільна робота органів ДПС та Держпраці з виявлення неоформлених працівників триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Чи повинен декларант відображати у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти нерухомого майна, площі яких перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, але були придбані за кошти, з яких попередньо сплачені усі податки та збори?
Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Відповідно до п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:
а) об’єкти житлової нерухомості: квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв.м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва; житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
Таким чином, якщо фізична особа має у власності об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів з яких були сплачені усі податки та збори, передбачені нормами чинного законодавства то обов’язку щодо відображення таких об’єктів у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у такого декларанта не виникає, незалежно від того, що площа зазначених об’єктів перевищує норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинних шляхом, Головного управління ДПС у м. Києві спільно з Голосіївською окружною прокуратурою міста Києва викрито схему легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом у рекламній сфері.
Встановлено, що суб’єктом господарювання за рахунок документального оформлення послуг з розміщення реклами здійснено виведення до тіньового обігу коштів у сумі понад 24 млн гривень.
За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
Досудове розслідування триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ.
При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.
У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) у новій Декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій Декларації сумою Збору і сумою Збору, сплаченою відповідно до попередньо поданої Декларації.
В. о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков про одноразове (спеціальне) добровільне декларування, ліквідацію схем зловживань з ПДВ та інше в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ»
– Стартувала податкова амністія. Чого від неї очікує податкова служба?
– Переважно точки відліку. Для мене ця тема певною мірою особиста і давно знайома. Я був одним із тих, хто ще 2005 року готував перший варіант законопроєкту на цю тему.
Наша сучасна економіка створювалася в умовах, коли на певному етапі не те, що неможливо було не порушити закон – можливо, але дуже складно. Вимагати цього від переважної більшості громадян у принципі можна, але не раціонально. Відповідно зараз питання якраз полягає в тому, що як би там не було, та ми маємо рухатися далі. Суспільство до цього готове.
Коли ми 2005 року намагалися підступитися до цієї теми, головне питання, яке у нас виникало, – для чого це потрібно, який у цьому сенс. Такі податкові амністії, якщо казати про досвід інших країн, були успішними лише там, де існував суспільний запит.
– Тоді суспільство виявилося не готовим?
– У 2005 році економіка працювала ще за залишкового ресурсу. Тобто, переважна більшість успішних бізнесів того часу, за невеликим винятком, працювали на радянській спадщині. Я маю на увазі в першу чергу матеріальну спадщину. У них не було потреби в податковій амністії. Сама логіка їхнього функціонування була геть іншою. Нині ситуація дуже сильно змінилася. По-перше, ми вже маємо відчутний прошарок бізнесу, який зробив себе, не використовуючи цю спадщину. Фактично зробив себе з нуля. У таких людей інша система мислення.
Друга причина полягає в тому, що навіть ті представники бізнесу, який відбувся як класичне використання спадку, підійшли до розуміння, що їм потрібно інтегруватися в економіку вже на світовому рівні, де діють інші правила. І багато з того, що вони робили раніше, там робити не можна. Вони опиняються в дуже цікавій ситуації, коли вже не можуть собі дозволити певні прийоми і способи ведення бізнесу, але водночас є чимало тих, хто може.
Виникає проблема податкової конкуренції. Той, хто не хоче вести бізнес непрозоро, починає програвати тому, хто може і хоче це робити. Відповідно виграє фінансово за рахунок менших витрат на сплату податків. А в сучасному світі проблема полягає в тому, що той, хто менше заробляє, він не повільніше багатіє, як це було років сто тому, він просто швидше збанкрутує. Так сьогодні працює економіка, і це створює запит на певні правила. Але справа в тому, що останні 15-20 років ми рухалися шляхом мінімізації навіть не втручання держави в економіку, а фактично під приводом боротьби з втручанням почали боротьбу з наглядом і контролем. Як наслідок переважна більшість процесів у нас не контролюється. Та ми сьогодні всі відчуваємо великий суспільний запит, коли вже громадяни запитують: а чому держава ігнорує ту чи іншу проблему і не опікується тим чи іншим питанням.
– Наприклад?
– Пригадуєте таку назву, "Еліта-центр"? Держава в цій системі була як суб’єкт господарювання, як учасник відносин? Ні. А до кого звернулися громадяни, коли втратили свої кошти? До державного апарату.
Інший приклад – валютні кредити. Коли відбулися коливання курсу і люди зрозуміли, що не можуть розрахуватися за кредитами, від кого вони почали вимагати розв’язання своїх проблем? Знову ж, від державного апарату.
Я можу навести ще чимало таких прикладів, бо в мене є досвід практичної роботи і на різних рівнях державного апарату, і поза державним сектором, зокрема, участь у створенні власного бізнесу. Тому я мав змогу спостерігати розвиток цих відносин: від намагання повністю проігнорувати державу до розуміння того, що певна потреба в державі є.
До речі, дуже прискорила цей процес трагедія 2014 року, коли почалися бойові дії. Першими залишили неконтрольовані території представники бізнесу.
– Кілька років тому була на одній зустрічі, де йшлося про те, що великий бізнес не міг вивести звідти активи.
– Великий – так. А той, що дрібніший? Той, що мав достатньо накопичень, щоб створити наново ці активи на підконтрольній території? Як думаєте, чому?
– Щоб почуватися безпечно і нічого не залишати там.
– Правильно. Тобто є запит бізнесу на дотримання певних правил. А хто може гарантувати дотримання правил? Державний апарат. Подобається це комусь чи ні, але держава в класичному варіанті завжди з’являлася як потреба суспільства у певній гарантії дотримання встановлених правил. Суспільство поступово дійшло до цього розуміння. Тому зараз для одноразового добровільного декларування дійсно створюється основа. Адже для того, щоб забезпечити той рівень дотримання податкових правил, якого вимагає значна частина, зокрема й бізнесу, і це дуже добре видно на результатах роботи податкової служби за останні 1,5 року, необхідно, щоб було вирішено питання більш ефективних методів контролю. Але не можна застосовувати ефективні методи контролю, не розв’язавши ось цю проблему перехідного періоду. Не можна просто сказати людям: із завтрашнього дня ви будете відповідати за все, що робили упродовж останніх 20 років. Це неправильно.
Я розумію, що є категорія тих, до кого такі питання правомірні. Зокрема ті, хто збагатився за рахунок незаконного використання суспільного ресурсу.
– Конституційний Суд зробив усе можливе, щоб таке питання певній категорії людей не ставили, двічі скасувавши статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.
– У мене є відчуття, що втретє не ризикнуть цього зробити. Окрім того, ще 10 років тому такі питання, як відповідальність за незаконне збагачення, суцільний контроль доходів, навіть не можна було порушити. Зараз суспільством це сприймається, і рішення суддів, про які ви згадали, викликало обурення.
– У суспільства викликає обурення й те, що люди, які задекларували свої статки раніше, не пояснювали їхнього походження і не сплачувати ніяких відсотків державі, а інші це мають зараз робити. Наскільки це, з вашого погляду, справедливо?
– Давайте спочатку з вашого дозволу з’ясуємо, наскільки справедливе таке ставлення, про яке ви сказали. Наприклад, я в 2015 році, звільняючись із державної служби і не плануючи туди повертатися, вирішив принципово пройти процедуру люстрації. Щоб ніхто потім не міг мені закидати, що я від цього втік.
Ця процедура передбачала не тільки перевірку роботи на посадах, а й перевірку майнового стану. Я подав декларацію, інформацію про свій майновий стан і своїх родичів. Їх перевірили повністю, і жодних розходжень із реєстром доходів не було виявлено.
Після цього я отримав відповідну довідку, що не підпадаю під заборону.
– А зараз, коли подаються електронні декларації, податкова служба звертає увагу на відповідність доходам?
– Ні, ми не залучені до цього процесу, такі декларації перевіряє лише НАЗК. Нас залучають лише як джерело інформації про отримання офіційного доходу.
– Часто офіційний дохід не збігається з тим, що задекларовано?
– Ви ж певно неодноразово чули, що НАЗК складає адмінпротоколи про корупційні правопорушення.
– НАЗК це робить на основі інформації, яку надає податкова служба?
– Ми надаємо, Держфінмоніторинг, колеги з правоохоронних органів.
– Все одно я не розумію, чому так звані спецсуб’єкти нічого не платили і чому не платитимуть нині.
– Даруйте, але державний службовець не повинен мати нелегальних доходів. Те, що таку категорію не включили, – це запобіжник від легалізації доходів, отриманих корупційним шляхом. Хоч, певно, є ті, хто хотів би, щоб їм дозволили взяти участь у такому одноразовому декларуванні.
– Під час податкової амністії, якщо є активи, з яких уже сплачено податки, їх теж потрібно декларувати і платити певні відсотки державі? Наприклад, людина з зарплати просто відкладала частину коштів і зберігала їх вдома.
– Декларування триватиме рік і не обов’язково одразу заповнювати декларацію, є час розібратися з питаннями, які у людей виникають. Ми зі свого боку останні два місяці дуже ретельно готувалися до цього процесу. Зокрема, організували систему навчання наших працівників у контакт-центрах, підрозділах, які готують індивідуальні податкові консультації, а також у центрах обслуговування платників. Будь-яка людина, у якої є питання, може отримати на них відповідь у режимі індивідуальної консультації. Це безкоштовно і безпечно.
Крім того, ми підготували деталізовану презентацію, яку розміщено на нашому сайті, де систематизовано відповіді на запитання, які зараз ставляться.
Тепер, власне кажучи, сама процедура. По-перше, вона добровільна. Якщо у вас немає в цьому потреби, вас ніхто не примушує її проходити. По-друге, якщо ви вирішили, що вам вона потрібна, то варто порахувати на яку суму. Суму обсягом 400 тис. гривень держава визнає доходами, які ви могли накопичити. При цьому інформація про їх надходження до вас не потрапляла до державних реєстрів. Якщо людина вкладається в цей діапазон, віримо їй на слово.
Тобто декларувати можна ті активи, які перевищують передбачені законом норми, якщо у людини є потреба надати їм офіційний статус. Таке декларування передбачає, що держава визнає, що ці кошти можна легально використовувати, і ми не ставимо запитань, а чи сплачені з них податки. Але це не легалізація в сенсі того, що ми не звертаємо уваги, де людина взяла ці активи. Так, ми цього не перевіряємо під час декларування, але людина сама фактично заявляє, що кошти чи майно вона отримала законно. Тобто, ви їх не вкрали, не отримали як хабарі, від заборонених видів діяльності, скажімо, торгівлі наркотиками, зброєю.
– А якщо у людини накопичення на суму понад 400 тисяч гривень, але з них сплачено податки. Як це довести?
– Це буде видно з реєстру. У нас реєстр доходів кожної особи ведеться з 1995 року. Туди входить усе: і спадщина, і отримана заробітна плата, і самостійно задеклароване. Протягом години в електронному кабінеті платника ви отримаєте у відповідь на свій запит довідку про кожен рік, у якому у вас були доходи. Якщо ви не користуєтеся таким кабінетом принципово, то можете звернутися до центру обслуговування платників податків і протягом трьох днів також таку довідку отримаєте.
Загалом ви можете у нас дізнатися все, що повідомили нам, або що про вас повідомили інші, хіба що не зможете отримати інформацію про те, що ми про вас думаємо самі як Державна податкова служба, тут є певні обмеження. Хоча навіть це ми зараз змінюємо. Зокрема, в електронному кабінеті платника з’явився такий розділ, як податкові ризики. Простіше кажучи, платник податків заходить туди і бачить, які ризики в його діяльності ми бачимо. Якщо розділ порожній, ми жодних ризиків не бачимо. Якщо ж там щось є, то платник податків має вибір: погодитися з нами і виправити це або не погодитися, розуміючи, що рано чи пізно ми з цього приводу зустрінемося. Та може не чекати зустрічі, а подати інформацію, яка б зняла можливі питання.
– Давайте поговоримо про ситуації, коли у людей є кошти, але з них не сплачено податки, і вони, як передбачає закон, мають їх покласти на рахунок у банку. Я зайшла в один із банків, щоб запитати, як у таких випадках перевірятимуть легальність походження коштів. Консультант взагалі була не готова говорити про податкову амністію, вона про неї нічого не знає. Можливо, ви зможете пояснити, як перевірятимуть легальність походження таких активів? Яким чином це доводити?
– По-перше, доводити це буде не громадянин, а держава. Тут застосовується принцип невинуватості. Декларація приймається безумовно, якщо державний апарат в цілому не доводить, що цього робити не можна.
Розглянемо умовну ситуацію. У вас є сума, яка перевищує 400 тисяч, ви хочете їх задекларувати, щоб потім ними вільно користуватися, не хвилюючись, що податкова служба поставить вам питання, коли будуть запровадженні непрямі методи контролю. Ви приносите ці кошти в банк, кладете на рахунок і подаєте банку заяву, що це здійснюється в рамках процедури одноразового декларування.
Після цього банк спрямовує інформацію до Державної служби фінансового моніторингу і до правоохоронних органів. Правоохоронний орган не здійснює перевірку, він лише надає інформацію, якщо вона в нього є. Тобто, якщо розслідується кримінальне провадження і людині пред’явлено підозру.
Те ж саме – з Держфінмоніторингом. Якщо в них є матеріали з встановленими фактами, вони відповідно відреагують.
– Якщо питань до легальності немає, що далі?
– Банк інформує клієнта про те, що кошти зараховано в рамках одноразового декларування. Може також на вимогу клієнта видати паперову довідку. Ця довідка надається до Державної податкової служби.
– Якщо людина отримувала зарплату в конвертах, чи повинна вона вказувати, яке підприємство їй платило?
– Ні, людина не зобов’язана розкривати джерело, з якого отримала кошти, які декларуватиме під час податкової амністії. Сама форма декларації цього не передбачає. В декларації ви підтверджуєте, що ви не є резидентом держави-агресора, що ви не є особою, яка подавала е-декларації, що ви не отримали кошти злочинним шляхом і що усвідомлюєте, що якщо колись буде доведено зворотне, то результати декларування буде скасовано. А також вказуєте, що декларуєте, де це розміщено і, залежно від цього, яку ставку використовуєте. І обраховуєте податкове зобов’язання, яке має бути сплачено.
– Декларант сам рахує, скільки потрібно сплатити?
– Так. Податкова служба має право перевірити, чи правильно застосована ставка. Якщо неправильно, ми про це громадянина повідомляємо, щоб він міг виправити. У випадку, якщо він цього не робить, декларація анулюється. При цьому можна повернути кошти, якщо їх уже сплачено.
Тобто, про дорахування не йдеться, їх законом не передбачено.
– А як часто донараховуєте, коли йдеться про щорічні декларації, які люди подають самостійно?
– Нечасто. При поданні цих декларацій є така штука, як камеральна перевірка. Тобто, перевірка правильності заповнення. Якщо ми бачимо помилку, ми про це повідомляємо платника податків і пропонуємо її виправити. Найчастіше бувають ситуації, коли ми виявляємо доходи, які людина не декларувала. Наприклад, за цей рік виявлено вже понад сотню мільйонів гривень доходів, які люди отримували на власні картки в результаті, як правило, незареєстрованої підприємницької діяльності.
– А як ви знаєте, що це від незареєстрованої підприємницької діяльності? Наприклад, у мене донька-студентка, і я їй іноді перераховую на картку 200-300 гривень.
– І у вас є телепорт, яким ви переміщаєтеся через усю країну...
– Тобто?
– Якщо ми бачимо, що на ваш картковий рахунок протягом, наприклад, доби приходили кошти одночасно з Києва, Запоріжжя, Львова, Ужгорода – це все одна людина надсилала?
– А можете якісь цифри назвати щодо таких встановлених додаткових доходів?
– Найбільша сума, яку ми встановили, – це 72 мільйони гривень, отриманих протягом 4 років на картковий рахунок особи.
– І скільки тепер треба сплатити цій особі?
– Близько десяти мільйонів.
– Чим саме вона займалася?
– Там до карткового рахунку було прив’язано інтернет-магазин. Причому людина навіть не була зареєстрована як підприємець.
– Технічно система податкової служби готова до масового декларування під час амністії?
– На сьогодні в системах документообігу Державної податкової служби обробляється близько 7 мільярдів документів. Тому навіть якщо всі громадяни України вирішать подати декларації, ми з цим упораємося.
Хотів би підкреслити ще раз: таке декларування добровільне, ми нікого не примушуватимемо. Ні в законі про держбюджет на цей рік, ні в законопроєкті про бюджет наступного не передбачено рядка про доходи від одноразового декларування. Це не про додаткові надходження. Передовсім це про можливість, яка дозволить почати змінювати систему суспільних відносин. Без цього не буде нормальної держави.
– Хочу уточнити, чи правильно я вас зрозуміла: роботодавцям, які платили зарплати у конвертах, не варто хвилюватися через податкову амністію?
– Їм варто хвилюватися з іншого приводу. Якщо вони не припинять цю практику, рано чи пізно ми обов’язково зустрінемося.
– Данило Гетманцев заявив, що Кабмін розробляє механізм, який дасть змогу контролювати витрати громадян. Про це також розповів міністр фінансів. А як такий механізм бачить податкова служба?
– У нас нині, як на мене, є досить позитивний досвід, який використовується в системі електронного декларування для держслужбовців. Ми просто порівнюємо суму доходу з видатками. Якщо вони не збігаються, то бажано пояснити чому.
– Але так зараз порівнюють доходи і видатки лише у випадках, коли йдеться про великі покупки.
– Так, ніхто ж не говорить, що в подальшому будуть рахувати, скільки ви хлібин купили. Ми пропонуємо, щоб це були суми точно більше 100 тисяч гривень. Йдеться дійсно про великі відчутні витрати. Не там, де вони здійснюються в режимі поточного споживання, а там, де купуються дорогі речі, об’єкти нерухомості тощо. Де ми розуміємо, що дійсно є велике джерело незадекларованого доходу. Непрямі методи будуть про це, а не про те, що завтра кожен має прозвітувати на скільки тисяч він перевищив власні офіційні доходи. Нераціонально використовувати купу часу державних службовців на виявлення порушень на декілька тисяч гривень.
– Яким буде реєстр декларацій, закритим чи відкритим? У Нацполіції вважають, що закритий убезпечить громадян від можливих масових пограбувань, а що з цього приводу думаєте ви?
– У нас і зараз реєстр про доходи фізичних осіб закритий. Більш того, є принципова позиція Державної податкової служби, нам навіть з цього приводу довелося сперечатися з колегами з правоохоронних органів і в судах відбивати їхні протоколи про адміністративні правопорушення, які вони на нас складали. Але ми керуємося прямою нормою Податкового кодексу. Вона звучить так: "Платник податків має право на нерозголошення контролюючими органами, посадовими особами відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законом". Сьогодні така інформація розкривається винятково у судовому порядку.
Тому реєстр декларацій, які подаються одноразово, теж буде закритим.
– Влітку Міністерство фінансів Польщі представило законопроєкт для реалізації податкової частини пакету реформ Polish Deal. Одне з нововведень – збільшення ліміту неоподаткованого доходу громадян. Як Ви вважаєте, наскільки це виправдано? Можливо, і нам варто подумати про зниження податків особливо зараз, у період податкової амністії, яка дає змогу почати відносини між платником податків і державою з чистого аркуша?
– Краще б ви це питання поставили Данилу Олександровичу (Гетманцев ,– авт), він якраз зараз і займається питанням, де ми поступово зможемо знижувати податки.
– Якщо його послухати, то складається враження, що він навпаки хоче постійно їх підвищити.
– Даруйте, але тут я з вами не погоджуся. Він не хоче підвищувати податки. Данило Олександрович намагається зробити трохи інше. І тут у нас з ним є повне розуміння. Коли нам закидають, що податкова проти зниження податків, я відповідаю, що це не так, ми повністю згодні, давайте знижувати. Тільки давайте це робити чесно. Хочете знизити ставку, тоді зменшуйте заплановані в бюджет доходи і пропорційно видатки, або визначайтеся, хто покриватиме різницю і платить за цей банкет. Інакше не вийде.
Про це ми досить часто вимушені сперечатися з прибічниками лібералізації без відповідальності. Нагадаю одну ситуацію. У 2016 році так доволі урочисто знижували ставку єдиного соціального внеску. А наступного року чомусь підвищили мінімальну заробітну плату. Мабуть, у нас одразу вдвічі підвищилася заможність. При тому, що мінімальна заробітна плата – це фактично адміністративно визначений мінімальний дохід, менше якого не може отримувати найманий працівник і база для розрахунку всіх податків. Але про це тоді не казали. Лише обіцяли, мовляв, зараз як знизимо – і у нас усе почне детінізовуватися.
Тому знижуємо ставку податку – знижуємо і доходи. Припускаю, що в середньостроковій перспективі може відбутися детінізація, може зростати база. Зросте – збільшимо доходи.
– Як же полякам вдається знизити?
– Скільки Польща отримує дотацій від Європейського Союзу?
– Ми теж отримуємо постійно якісь дотації, фінансову допомогу, тільки ніхто не знає, куди вони йдуть.
– Дотації нам ніхто не дає, нам дають кредити, які потім доводиться повертати. Цього року ми повертаємо астрономічну суму – понад 10 мільярдів доларів. Нам ніхто не робить подарунків!
Польща як член ЄС отримує безповоротні дотації. Я постійно спілкуюся з польськими колегами, і вони розповідали, що питання зниження податків, про яке ви кажете, викликало відчутні дискусії з Європейським Союзом. Знову ж, ідеться про те, хто покриватиме різницю.
– І що вони планують робити?
– Зараз якраз вирішується: теж зменшувати видатки чи намагатися отримати від Євросоюзу додаткову підтримку, або здійснювати запозичення. Але запозичення треба повертати і за них треба платити. Назву одну цифру. Цього року в наш державний бюджет на сплату відсотків за кредитами закладено сто мільярдів гривень. Це і є ціна безвідповідальних, непрорахованих податкових знижень.
Якщо продемонструвати сам процес, то у 2007 році в нас усі витрати на погашення й обслуговування боргу, які потрібно було здійснити з держбюджету, становили приблизно 3,7-3,8% від суми податкових доходів (це разом податкова служба і митниця). А у 2017 році ця ж цифра становила вже близько 40%. Зараз вона наближається до 50%. Тому можемо робити все, що завгодно, але наша позиція, як і позиція Данила Олександровича, полягає в тому, що податки можна і треба знижувати, та для цього треба виконувати те, що закладено в програмі президента – податки мають сплачувати всі. І це досягається насамперед належним адмініструванням податків. У нас дуже вдалий приклад із податком на додану вартість. Торік ми вирішили принципово питання підвищення ефективності адміністрування, в цьому році – знизили ставку на проміжне споживання до 14%. Скільки з цього приводу було суперечок? Але ж доходи не скоротилися.
Близько 3-4 млрд грн ми залишаємо бізнесу як обігові кошти. При цьому сальдо, тобто різниця між залученими коштами у вигляді надходжень і повернутими у вигляді відшкодування, не лише не скорочується, а й навіть трохи зросло.
– А яка нині ситуація з так званими скрутками ПДВ? Уже минуло чимало часу відтоді, як ексміністр фінансів Уманський заявив про те, що в Україні діє масштабна система скруток, на якій держава втрачає мільярди. Скільки бюджет втрачає на скрутках зараз?
– Можу сказати, скільки бюджет отримує від того, що ми скрутки з явища, яке стало реальною загрозою для виконання держбюджету, перетворили на один із існуючих способів ухилення від сплати податків. Сама можливість нікуди не поділася, але обсяг зменшили радикально.
Сама теза про те, скільки втрачено, для мене як в.о. керівника ДПС це те, що я зміг довести. Експерти можуть нараховувати скільки хочуть. Та одну тезу я точно зможу спростувати: про те, що скрутки почали зростати. Це нам закидають нині.
Дивіться, у нас є ось такий графік (показує, – авт.) по роках. Наприклад, 2018 рік. Реальний ВВП зріс на 3,4%, номінальний – на 19%, кінцеві споживчі витрати – на 23%, а ПДВ – на 24%. Тобто, все зростання відбулося в межах природнього приросту бази, це не заслуга податкової служби. А ось що відбувається у 2019 році. Тут взагалі катастрофа. Надходження від ПДВ зростає повільніше за зростання кінцевих споживчих витрат. Не те, що не отримали на рівні росту бази оподаткування, навіть менше, ніж зростала база.
Тепер дивіться, що відбувається у 2020 році, коли економіка провалюється в тартарари через кризу. Ми темпи зростання бази перекрили в 6 разів.
У першому кварталі 2021 році те ж саме – ще 49% зростання.
– Судячи з графіка, ситуація в економіці потроху поліпшується.
– Так, але й база вже яка – дивіться! І до цієї бази ми додаємо ще 49%.
– Кажучи простою мовою, ви вивели певний відсоток бізнесу з тіні?
– Ми почали ефективніше здійснювати моніторинг реєстрації податкових накладних.
– А що з відшкодуванням ПДВ?
– 2018 рік закінчився заборгованістю 6,5 млрд грн. Тобто, на цю суму фактично залізли в карман до бізнесу і все одно ледь-ледь витягнули базу. В 2019-му сума заборгованості становить 4,3 млрд, провалилися нижче зростання бази. А от у 2020 році ми не просто повернули все, що заявив бізнес, а й віддали наперед, оскільки встигли повернути заявку до закінчення року.
– Як це вдалося зробити?
– Покажу вам один документ. Це докладна записка Сергія Верланова, якою він власне вирішив свою долю як голови Державної податкової служби. Якщо ви пригадуєте, торік у квітні було скорочено доходи держбюджету. Від початку планувалося, що до державного бюджету надійде близько 96 млрд грн ПДВ. Далі цю цифру, до речі, за пропозицією пана Уманського, скоротили до 77 млрд через ковід.
При цьому пан Сергій пише, що ми тут працюємо, як можемо, але "за оціночними даними, до кінця квітня 2020 року таке падіння значно прискориться у зв’язку з обмеженим фінансовим ресурсом домогосподарств. Значне скорочення виробництва та видобутку впливає на зменшення фіскального простору, як з ПДВ, так і з ПДФО, податку на прибуток та інших платежів. З цього всього він робить висновок: "Зважаючи на викладене, та з урахуванням Закону України від 13 квітня №553-ІХ, вважаємо за необхідне терміново врахувати зазначені економічні тенденції й фактори впливу на надходження до державного бюджету при формуванні уточненого бюджетного розпису, починаючи з квітня 2020 року". Простіше кажучи: хлопці, навіть 77 млрд під ризиком.
– Підстрахувався. Ковід, криза…
– Наступного дня його було звільнено. Людина фактично власноруч написала заяву про своє звільнення.
– Чому?
– Давайте покажу вам, що зрештою відбулося в 2020 році. Як я вже казав, коли ухвалювали закон про бюджет і не знали про ковід, очікували отримати 96 млрд, а в квітні знизили цю цифру до 77 млрд. Та за підсумками року отримали 117,7 млрд грн.
– Поясніть простими словами, як саме цього досягли.
– Насправді Верланов пояснив усе чітко Тимчасовій слідчій комісії ВР. Він сказав, що коли бачив податкові ризики, віддавав їх правоохоронним органам. Ми теж віддаємо виявлені ризики правоохоронним органам, але крім цього намагаємося максимально використати увесь наш власний інструментарій для того, щоб їм запобігти. У результаті надходження перевищили навіть цифри, заплановані ще тоді, коли не думали, що буде ковід.
– Уманський не лише публічно заявляв про схеми зі скрутками, але й звернувся з заявами до правоохоронних органів. Розслідування розпочали СБУ і ДБР. І якщо пригадати цифри, а тоді йшлося про 40 млрд грн, які нібито втрачає бюджет, то чи були відшкодування збитків за результатами розслідування?
– Мені навіть невідомо, щоб комусь офіційно повідомили про підозру за такими сумами. Я можу і маю право дати оцінку професіоналізму тих, хто працював до цього в податковій службі, але не буду цього робити з точки зору того, чи були їхні дії злочинними. Поясню чому.
Непрофесіоналізм – це не злочин. Я не можу сказати, скільки в їхніх діях було умислу, а скільки просто професійної нездатності по-іншому побудувати роботу. У нас не відбувалося масових звільнень, і ми працювали з тим самим колективом, але отримали зовсім інший результат.
Решту нехай з’ясовують правоохоронні органи.
– Чому досі немає результатів, як думаєте?
– Це дуже складно. Знаєте, у чому відмінність між нами і паном Уманським? У тому, що ми за власним підписом інформуємо про порушення, за власним підписом видаємо рішення, і ми ходимо по судах. Більш того, за цей рік ми ще й навчилися їх вигравати. Того року служба майже не мала виграних судових процесів, коли йшлося про відмову в реєстрації податкових накладних. Звернення до суду майже гарантувало перемогу платника податків.
– А тепер?
– Є приклади, де суди відмовили у реєстрації податкових накладних на 15 і 20 млн грн. Хоч є й інші приклади. Ось один із них. Це підприємство отримує тютюнові вироби на загальну суму 1,6 млрд грн, в тому числі 273,6 млн грн ПДВ (показує інфографіку, – авт.). Одночасно до статутного капіталу підприємства вноситься будівля з оціночною вартістю понад 6 млн грн, і протягом місяця ця ж будівля передається іншому суб’єкту господарювання, але вартість збільшується майже в 47 разів. Одного ПДВ – майже 67 млн грн, і для формування цього податкового кредиту намагається використати оці тютюнові вироби. Скрутка класична.
Та суд першої інстанції вважає, що все нормально, і цю податкову накладну треба зареєструвати. Зараз ми підготували апеляцію. Та одночасно, на жаль, були вимушені звернутися до генпрокурора з повідомленням про бездіяльність правоохоронних органів у розслідуванні цієї справи.
– Розслідувала Державна фіскальна служба?
– Так, ДФС. Ми виявили операцію в січні цього року і зупинили реєстрацію податкової накладної. ДФС відкрила кримінальне провадження за нашим повідомленням. Але протягом пів року вони не зробили нічого, й у травні підприємство звертається до суду.
– У вас багато подібних фактів?
– Більш як тисячу повідомлень про наявність ознак злочину спрямовано за останній рік Державною податковою службою в Державну фіскальну службу.
– Скільки ефективно розслідували?
– Такі факти мені майже невідомі. Тому ми змушені звертатися до генпрокурора і ставити питання про неефективне розслідування.
– Слухайте, але ж саме колишній керівник Державної фіскальної служби тепер очолив Бюро економічної безпеки...
– Будемо сподіватися, що в нього буде змога виправити власні недоліки в роботі (посміхається, – авт.).
– Зараз дискутують щодо того, чи варто брати на роботу в це бюро колишніх працівників податкової міліції. Ви також свого часу працювали в податковій міліції. Як вважаєте, це варто робити?
– Не має відбуватися автоматичного переведення, але ця ситуація дещо схожа на те саме одноразове декларування. Давайте вивчимо кожну людину, яка подаватиме документи для участі в конкурсному відборі. Має бути незалежне оцінювання, яке зокрема враховуватиме результати службової діяльності.
– Чи змінилися надходження в бюджет після запровадження санкцій РНБО щодо фізосіб і компаній, які пов'язують із контрабандними схемами? Розумію, що це питання більше до митниці, та все ж.
– Нагадаю, що відомий одеський кейс з незаконного відшкодування ПДВ, саме ґрунтувався серед іншого і на використанні імпортерів.
– Чи можна оцінити економічний ефект від впровадження санкцій? Є результати?
– Результати є. Причому їх і сьогодні без перебільшення можна оцінювати в мільярди гривень. Але, якщо б я зараз носив погони, мені було б дуже соромно. Якщо президент вимушений використовувати такий інструмент для протидії економічній злочинності, це свідчить про дуже низьку інституційну спроможність правоохоронної системи. Фактично про її обмежену здатність протидіяти їй класичним кримінально-процесуальним шляхом. Переконаний, що це має бути виправлено і буде виправлено.
Те, що зроблено зараз, дає час правоохоронцям все ж таки зібрати себе докупи і почати ефективно виконувати свою роботу, викривати тих, хто все це організовує. Організаторів небагато. Перші ж випадки притягнення до відповідальності організаторів схем одразу призведуть до того, що всі інші знизять свою активність.
– Ви можете назвати хоч один випадок, коли організатори отримали підозру?
– На жаль, ні. У тому то й проблема.
– Не допрацьовує СБУ. Це ж їхній обов’язок – протидія контрабанді.
– Не їхній, як раз СБУ має найкращі результати з усіх правоохоронців у цьому питанні, але співробітників Служби небагато і вони мають займатися не тільки протидією економічним злочинам. Ще й ДФС. Економічна злочинність – це їхня парафія.
– Тобто за чотири місяці з моменту введення санкцій ДФС мала б показати результат?
– Якщо б вони показали його раніше, не було б потреби вводити такий інструмент, як санкції.
– В Україні легалізовано гральний бізнес. У травні відкрилися перші казино. Але нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що члена Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей, який виконував обов'язки глави, викрили на отриманні хабаря розміром 90 тисяч доларів. Та хотіла запитати не про цю скандальну ситуацію, а про те, наскільки виправдана легалізація і що зі сплатою податків.
– Сплачено від виграшів 30 млн податку на доходи фізичних осіб і 24 мільйони військового збору – це те, що надійшло в ІІ кварталі 2021 року від суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії.
Згадайте, у нас же свого часу гральний бізнес був легалізований. Були ліцензії, сплата податків. Його вивели з легальної площини, як на мене, під надуманим приводом. Відбулася пожежа в залі ігрових автоматів. А якщо б пожежа відбулася в ресторані, ми б заборонили все громадське харчування? Тому повторюся: привід був надуманим, внаслідок цього уся галузь пішла в тінь. Легалізація грального бізнесу, яка відбулася зараз, себе виправдала.
– Чи потрібно після податкової амністії запроваджувати загальне декларування?
– Проблема в тому, що його реально неможливо запровадити через недостатній рівень податкової культури. Простий приклад. Згідно з чинним податковим законодавством людина має повідомляти податкову службу про своє фактичне місце проживання. Для листування, правильного нарахування податків. Скажіть, багато людей це робить?
– Не знаю.
– Ні. А це набагато простіше, ніж сформулювати декларацію. То про яке загальне декларування зараз може йтися?
Хоч в цілому загальне декларування – це правильно. Адже з одного боку ми кажемо, що хочемо відійти від радянського спадку, кажемо, що ми розвинене суспільство, але з іншого – на когось перекладаємо виконання власних обов'язків. Декларація – це ваша відповідальність як громадянина! Ви кажете: я отримав такий дохід, я маю таке майно, я сплачую з них такі податки. Так працюють у всьому розвиненому світі.
– Як ви думаєте, коли ми будемо готові, через скільки років?
– За моїми оцінками, такого, щоб завтра ми прокинулися і перейшли до загального декларування, не буде. Але поступово до нього рухатися треба. Можна почати з податку на нерухомість.
– Так люди й зараз його платять.
– Та нараховує його податкова служба. Давайте почнемо з простішого. Нехай подають декларації люди, в яких є нерухомість понад 200 кв. м. І поступово будемо знижувати цей поріг і навчати людей. Є речі, які можна робити революційним шляхом, а є й ті, які варто робити еволюційним. Ми за еволюційний шлях. Але робити це треба обов’язково.
Податківцями Харківщини викрито схему заволодіння коштами комунального підприємства на загальну суму понад 33 млн грн шляхом оформлення безтоварних операцій.
Співробітниками підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області встановлено, що комунальне підприємство під приводом протидії пандемії COVID-19 перерахувало кошти на рахунки підконтрольного підприємства, яке в подальшому перераховувало їх на рахунки фізичних осіб-підприємців за товари медичного призначення, що фактично не постачались.
У теперішній час тривають слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 212 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Міністерством цифрової трансформації спільно з Державною податковою службою за 2 роки створено та успішно реалізуються низка революційних проєктів.
Результатом спільної роботи стало створення нових можливостей для платників податків. Лише за 3 місяці з моменту запровадження 7 найбільш запитуваних послуг податкової на порталі Дія, який забезпечує прозорість, простоту, зручність надання державних послуг громадянам та бізнесу онлайн, ДПС опрацьовано понад 20 млн. запитів, щодня 220 тис. запитів.
Також інші успішні проекти, які давно оцінені громадянами:
Е-малятко - проведення реєстрації особи в ДРФО під час державної реєстрації народження дитини та під час отримання паспорта громадянина України вперше (ID14). Понад 162,4 тис. маляток зареєстровано в ДРФО під час державної реєстрації народження дитини, понад 112 тис. осіб віком 14-18 років зареєстровано в ДРФО під час отримання паспорта громадянина України вперше.
Цифровий РНКОПП - цифровий реєстраційний номер платника податків (еРНОКПП) – відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в Картці платника податків у мобільному додатку ДІЯ. Уже понад 6,2 млн осіб скористались такою послугою.
Шеринг документів - відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у цифрових документах, під час процедур реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб. Понад 4 тис. осіб скористались можливістю надання еДокумента для отримання адміністративної послуги.
Наша спільна мета – реалізувати проекти цифрової трансформації в системі оподаткування, за допомогою яких адмініструвати та сплачувати податки – максимально зручно і просто. Одним з пріоритетів для нас залишається інтеграція з порталом Дія.
Команда ДПС вітає Мінцифру з 2-ю річницею з дня створення!
Продовжуємо працювати над спільними проєктами діджиталізації в Україні.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
У ДПС для формування, обміну та управління податковими знаннями функціонує База знань, яка на сьогодні містить понад 11 тисяч відповідей на запитання, які структуровані за напрямками щодо застосування норм податкового законодавства, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
Оскільки з 1 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування, Базу знань було доповнено новою тематикою «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування», в якій вже наявні майже 60 актуальних відповідей на запитання.
Скористатись Базою знань можливо у вільному доступі через вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» на головній сторінці) або безпосередньо через пошукову систему в інтернет-мережі на сайті «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» чи за посиланням https://zir.tax.gov.ua.
Довідково:
Також на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС крім запитань-відповідей можна ознайомитись із:
- ставками податків та зборів;
- податковим календарем;
- актуальними відповідями на запитання з якими інші платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;
- щоденно володіти інформацією про нові запитання-відповіді в нашій Базі знань;
- приєднатися до сервісу отримання інформації про останні зміни в податковому законодавстві
- отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, скориставшись переходом у Viber чи Telegram;
- ознайомитись із переліком адміністративних послуг;
- отримати інформацію про Центри обслуговування платників, та багато іншого.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс налічує понад 3 млн користувачів. Відгуки щодо роботи ресурсу можна надіслати на адресу: idd@tax.gov.ua.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що у зв’язку з прийняттям наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», яким внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів в частині їх доповнення обов’язковим реквізитом цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, та у зв'язку з доопрацюванням протоколу передачі інформації «Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС. Протокол передачі інформації», відбудуться такі зміни у роботі АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету.
Починаючи з 01.10.2021, на основі оновленого протоколу передачі інформації версії 2.1.9.3, редакція 1.4, алгоритми роботи АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету будуть налаштовані з урахуванням зазначених змін.
Тестовий АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, який розміщено за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua:9443 з 01.09.2021 працює з урахуванням змін, що відповідають налаштуванням основного АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету, яке функціонуватиме з 01.10.2021.
Протоколи передачі інформації, які необхідно використовувати в процесі використання зазначеного АРІ та оновлений опис АРІ Фіскального сервера контролюючого органу Електронного кабінету розміщено на банері «Програмні РРО» в режимі «Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу (Електронний кабінет) версія 01.09.2021.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/498012.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відповідно до абзацу третього п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.
Фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області спільно з Прокуратурою Донецької області виявлено факти незаконної реалізації сільськогосподарської продукції за межі митної території України.
Встановлено, що суб’єктом господарювання здійснювалося вивезення за межі митної території України сільськогосподарської продукції, походження якої не встановлено, без сплати податків та повернення валютної виручки. Сума несплачених податків та легалізованих коштів склала понад 237 млн гривень.
Матеріали досліджуються у межах кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
У серпні 2021 року 19,4 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php
За вказаний період до ТОП-5 наборів даних, по яких найбільше здійснено переглядів, увійшли:
Реєстр платників податку на додану вартість – 5,61 тис. переглядів (29,0 %);
Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 3,8 тис. переглядів (19,7 %);
Реєстр платників єдиного податку – 2,24 тис. переглядів (11,6 %);
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 1,14 тис. переглядів (5,9 %);
Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,09 тис. переглядів (5,6 %).
З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Київської, Львівської, Одеської областей.
Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Королівство Нідерланди, Федеративна Республіка Німеччина та Сполучені Штати Америки.
Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.
Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
1 вересня завершився термін подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)».
Відповідно до Порядку заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496 (зі змінами), інформацію, отриману від фінансових агентів, ДПС має передати компетентному органу США до 30 вересня 2021 року.
Довідково.
Закон «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (англ. Foreign Account Tax Compliance Act), більш відомий за абревіатурою FATCA, був прийнятий США в 2010 році і спрямований проти ухилення американськими громадянами та резидентами США від сплати податків.
Закон FATCA зобов'язує іноземні фінансові організації звітувати перед Службою внутрішніх доходів США про рух коштів на рахунках американських платників податків. В іншому випадку фінансову організацію може очікувати штраф зі сторони контролюючого органу або навіть санкції у вигляді 30-відсотків відрахування з коштів з їх коррахунків у банках США, або навіть закриття таких рахунків.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
(загальний фонд держбюджету, оперативні дані)
Стратегічні цілі Державної податкової служби незмінні і зрозумілі.
Державна податкова служба залишається надійним партнером для сумлінних платників податків.
У результаті:
серпень 2021 року:
індикатив – 77,0 млрд грн,
факт – 79,4 млрд грн.
Порівняно з минулим роком: +23,1 млрд грн, або +41,0 відс.
Перевиконання індикативу: +2,4 млрд грн.
У т.ч. ПДВ:
індикатив (сальдо) – 12,4 млрд грн,
факт – 15,3 млрд грн.
Порівняно з минулим роком: +0,5 млрд грн, або +3,6%.
Перевиконання індикативу: +2,9 млрд грн, або +23,2%.
Січень-серпень 2021 року:
індикатив – 388,8 млрд грн,
факт – 409,9 млрд грн.
Порівняно з минулим роком: +54,2 млрд грн, або +15,2 відс.
(без врахування ЧП та дивідендів +92,8 млрд грн, або +31,9 відс.)
Перевиконання індикативу: +21,0 млрд грн.
У т.ч. ПДВ (за січень-серпень):
індикатив (сальдо) – 91,8 млрд грн,
факт – 101,2 млрд грн.
Порівняно з минулим роком: +27,3 млрд грн, або на 37,0% більше!
Перевиконання індикативу: +9,4 млрд грн, або +10,2%.
Темп приросту надходжень ПДВ, перевищує темп приросту обсягів постачання на 9,5 в. п.
У січні – серпні 2021 року відшкодовано ПДВ платникам у обсязі – 96,8 млрд грн. Відшкодування здійснюється відповідно до заявлених сум.
Щодо результатів декларування податку на прибуток
За результатами декларування у серпні 2021 року сплачено податку на прибуток – 36,9 млрд грн.
Порівняно з минулим роком: у 2 рази більше!
Темп приросту сплати податку на прибуток, перевищує темп приросту доходів платників у 2,7 раза.
Це свідчить про ефективну протидію з боку ДПС формуванню і використанню фіктивного податкового кредиту та, відповідно, необґрунтованому завищенню витратної частини.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Сьогодні, 1 вересня, в.о. Голови Державної податкової служби України Євген Олейніков взяв участь в урочистостях, які проходили в Університеті Державної фіскальної служби України з нагоди освітянського свята, що знаменує початок нового навчального року.
Євген Олейніков привітав першокурсників, викладачів та всіх студентів з Днем знань та побажав, щоб навчальний рік для всіх був успішним, цікавим, сповненим яскравих вражень.
Він підкреслив, Університет має потужний науково-викладацький потенціал, фаховий колектив, в його в стінах готують фахових спеціалістів, які будуть затребувані як податковою службою, так і бізнесом.
Державна податкова служба України має вдалі спільні проекти з Університетом ДФС, зокрема, один з них - Проект «Дуальна освіта: нова форма підготовки кадрів для органів ДПС», який реалізовувався за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Київської школи економіки.
Крім того, студенти Університету проходять практику в податковій службі і багато його випускників вже працюють в органах Державної податкової служби України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Сьогодні, 1 вересня, Україна відзначає День знань. Не залишається осторонь свята і команда ДПС.
У цей день на вебпорталі ДПС відкривається рубрика «Онлайн навчання», яка стала частиною Системи управління знаннями, запровадженою ДПС.
У рубриці на першому етапі розміщено онлайн уроки, інформаційні та презентаційні матеріали з питань електронних сервісів, які будуть корисними як для платників податків, так і для працівників податкової служби.
За словами заступника Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталії Калєніченко, ДПС розвиває та впроваджує сучасні онлайн-сервіси, щоб спілкування бізнесу і громадян з податковою було максимально зручним і прозорим, а сплата податків легкою.
Ця рубрика допоможе платникам податків отримати інформацію, знання та корисні навички щодо користування електронними сервісами, а також підвищити їх податкову обізнаність.
Популярність електронних сервісів ДПС постійно зростає. На сьогодні понад 100 електронними сервісами ДПС активно користуються 3,0 млн платників. Найбільшу частину з них складають фізичні особи – підприємці та громадяни (80%).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.
Відповідно п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.
Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Черговий інформаційний лист ДПС присвячено нормам Закону України від 1 липня 2021 року № 1617-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» (далі – Закон № 1617), яким встановлено особливості застосування Податкового кодексу України платниками податків, які на дату втрати чинності Законом України від 12 серпня 2014 року № 1636-VIІ «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» матимуть податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Закон № 1617 набирає чинності не раніше дня набрання чинності Законом України від 1 липня 2021 року № 1618-ІХ «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Останній, у свою чергу, набирає чинність 21.11.2021.
У листі роз’яснюються правила та умови податкового адміністрування для осіб на тимчасово окупованих територіях, особливості процедури списання податкового боргу, адміністрування акцизного податку, оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді спадщини та подарунків.
Ознайомитися з інформаційним листом можна тут
https://tax.gov.ua/data/material/000/396/497302/InfoList23.pdf
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Регламентом Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) передбачено: заява щодо скасування кваліфікованого сертифіката в усній формі подається клієнтом (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, при цьому клієнту (користувач) необхідно повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;
► ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Норми визначені п. 257.1 ст. 257 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 257.3 ст. 257 ПКУ встановлено, що платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:
► з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
● за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
● за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п. п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр (п. п. 257.3.2 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – за місцем податкової реєстрації (п. п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за спеціальне використання води – за місцем податкової реєстрації (п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки (п. п. 257.3.5 п. 257.3 ст. 257 ПКУ);
► з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації (п. п. 257.3.6 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Форма податкової декларація з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
У разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної Декларації суб’єкт господарювання подає:
● до настання граничного терміну подання Декларації – звітну нову Декларацію разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;
● після настання граничного терміну подання Декларації – уточнюючу Декларацію разом з тими додатками, в яких виявлені помилки та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта, із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 ПКУ та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що державні органи, родичі, спадкоємці, інші особи подають до контролюючого інформацію про фізичних осіб, які померли, для закриття реєстраційних номерів облікових карток платників податків.
Норми передбачені п. 3 розділу VI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю проводиться у разі:
► отримання Державною податковою службою України із Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, у порядку подання інформації Міністерством юстиції України відповідно до законодавства;
► подання до будь-якого контролюючого органу державним органом, родичами, спадкоємцями, іншими особами заяви-повідомлення у довільній формі та копії свідоцтва про смерть чи витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (з пред’явленням оригіналів). У разі направлення такого повідомлення поштою копія свідоцтва про смерть або витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян мають бути засвідчені у нотаріальному порядку.
Після закриття в Державному реєстрі реєстраційних номерів облікових карток платників податків у зв’язку зі смертю фізичних осіб такі номери не підлягають використанню надалі, крім випадків, передбачених законом.
У такому самому порядку здійснюється внесення запису про смерть фізичної особи до окремого реєстру Державного реєстру.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Норми встановлені ст. 74 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI.
Підпунктом 215.3.5 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів.
Крім того, ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній підкатегорії 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома) встановлюється у розмірі 100 євро за 1 шт.
Довідково: до товарної категорії 8703 10 належать транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби:
● 8703 10 11 00 – транспортні засоби спеціального призначення для переміщення снігом, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням;
● 8703 10 18 00 – інші.
Поряд з цим, оподаткування акцизним податком гібридних (HEV) та плагін-гібридних (PHEV) транспортних засобів, тобто тих які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481)Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Статтею 16 Закону № 481 визначено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.
У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.
Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:
- у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));
- у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);
- у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);
- у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);
- у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.
При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що згідно з п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПКУ).
У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).
У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п .п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).
Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Підпунктом 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр ВПП) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.
Норми передбачені п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику закріплює великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, місті Києві.
З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Взяття на облік у контролюючих органах, у тому числі й в частині місця розташування (населеного пункту) нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, регулюється Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Зокрема, п. 1.4 розділу І Порядку № 1588 визначено, що об’єкти, які розташовані у різних населених пунктах, підлягають взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб або рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Підпунктом 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Таким чином, після включення платника податків до Реєстру ВПП та взяття його на облік у відповідному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку, об’єкти нерухомості, які розташовані поза межами адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС, обліковуються відповідно до вимог п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за їх місцезнаходженням, і таке місцезнаходження згідно з Порядком № 1588 вважається неосновним. Декларація за такі об’єкти нерухомості подається до відповідних Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві за їх місцезнаходженням.
Декларація за об’єкти нерухомості, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, подається до такого міжрегіонального управління.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат.
Норми визначені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).
Пунктом 1 розділу І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розділу І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов’язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розділу І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розділу І Порядку № 261).
У разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.
У типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 5 розділу І Порядку № 261).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Норми встановлені п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 504) у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
У разі переведення на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Обов’язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації і відповідно нарахування та утримання до бюджету і соціальних фондів.
Моментом виплати такого доходу, є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника. Тобто, роботодавець має виконати всі функції податкового агента.
Якщо суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення).
Якщо суму грошової компенсації було обкладено податком на доходи фізичних осіб роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у Податковому розрахунку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
У п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.
Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.
Відповідно до п. 7 Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 НП(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 НП(С)БО 7).
Отже, з урахуванням положень п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, а також бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ).
Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 і 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01.09.2021 запроваджено одноразове (спеціальне)добровільне декларування.
Нормами підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Звертаємо увагу, що особи, які мають право відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Уряд вдосконалив механізм обчислення середньої заробітної плати, що сприятиме спрощенню здійснення розрахунків для суб’єктів господарювання. Відповідну постанову було ухвалено на засіданні Уряду 01 вересня 2021 року: постанова Кабінету Міністрів України (КМУ) від 01 вересня 2021 року № 917 «Деякі питання обчислення заробітної плати» (далі – Постанова № 917).
Згідно з прийнятим рішенням при обчисленні середньої заробітної плати враховуватимуться премії та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця їх нарахування.
Постанова № 917 набрала чинності 04.09.2021 (опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 04.09.2021 №170(7038)).
Постановою № 917 викладено у новій редакції абзаци 2 та 3 п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
Постановою № 917 також вносено зміни до переліку виплат, які не враховуються до середньої зарплати. Зокрема, до них будуть відноситися виплати, пов'язані зі святковими виплатами, та ще винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.
Рішення Уряду також передбачає зобов’язання роботодавців здійснити перерахунок середнього заробітку працівникам за новими правилами у разі, якщо ними не було забезпечено перерахунок відповідних сум середньої заробітної плати з урахуванням премій та виплат за підсумками роботи за певний період згідно з правилами, що діяли з 12 грудня 2020 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома платників, що
08 вересня, середа, останній день сплати:
● податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2020 по 30.06.2021;
09 вересня 2021 року, четвер, останній день подання:
● звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за серпень 2021 року за формою № 1-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за серпень 2021 року за формою № 2-РС;
● звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за серпень 2021 року за формою;
● звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за серпень 2021 року за формою № 1-ОА;
● звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за серпень 2021 року за формою № 1-ОТ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Фахівцями управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області викрито схему незаконного заволодіння бюджетними коштами.
Так, службові особи органів місцевого самоврядування області перед початком старту ринку землі уклали договори на розробку технічної документації для інвентаризації земель поза межами населених пунктів із підконтрольною комерційною структурою.
Встановлено факти перерахування на адресу виконавця робіт коштів, які через низку підприємств було виведено до тіньового сектору економіки з метою легалізації та незаконного заволодіння.
Сума збитків склала понад 13 млн гривень.
За матеріалами проведеного дослідження органами прокуратури внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за ознаками ст. 191 КК України.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Норми встановлені частиною сьомою ст. 14 Закону № 2464.
При цьому, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та порядки формування та подання страхувальниками звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок проведення податкових перевірок регулюється главою 8 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також розділом ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема, п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Наразі норми ПКУ не передбачають проведення інших перевірок, ніж зазначені у п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Водночас положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
► тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;
► документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;
► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-IX);
► документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
► документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Пунктом 77.4 ст. 77 ПКУ встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Пунктом 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких підстав:
► отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац перший п. п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у порядку, передбаченому п. п. 39.5.1.1 п. п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 ПКУ (п. п. 78.1.14 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пп. 39.4 і 39.5 ст. 39 ПКУ (п. п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
► отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення (п. п. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Норми передбачені п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Згідно з п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ майно, що не може бути предметом застави, визначено у Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу».
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди (п. 92.1 ст. 92 ПКУ).
У разі відчуження або оренди, або надання у лізинг майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості (п. 92.2 ст. 92 ПКУ).
Враховуючи наведене, корпоративні права можуть бути предметом податкової застави. Операції з відчуження корпоративних прав, у разі якщо такі права перебувають у податковій заставі, необхідно узгоджувати з контролюючим органом, а також здійснити заміну предмета застави на інше майно.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Форма податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказів Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 та 31.05.2017 № 545).
Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4 прим. 1 до декларації (далі – Додаток 4 прим. 1).
Виправлення самостійно виявлених платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої декларації та Додатка 4 прим. 1 до неї з позначкою «уточнююча(ий)» відповідно.
За кожний минулий податковий період, який уточнюється, подаються окрема уточнююча декларація разом з Додатком 4 прим. 1. За відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої декларації не додаються.
В уточнюючих декларації та Додатку 4 прим. 1 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення - він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.
Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої декларації та Додатку 4 прим. 1 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік.
Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 4 прим. 1 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.
До картки особового рахунку платника податків із Додатка 4 прим. 1 переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:
- рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6);
- рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5);
- рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7);
- рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню належать операції з:
► вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;
► ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;
► реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;
► передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.
Норми встановлені п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Відповідно до норм Порядку № 14 у Додатку 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою» (далі – Додаток 4) до Декларації відображаються лише операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню не відображаються в Додатку 4 Декларації.
Згідно з п. 13 розділу V Порядку № 14 у разі якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ такий платник має право подати разом з Декларацією Додаток 10 «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) та відобразити в ньому операції які не підлягають оподаткуванню у довільній формі за реквізитами Додатка 4.
Крім того, відповідно до п. 30.6 ст. 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:
► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
► проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Норми передбачені п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону № 265.
Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД.
Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).
Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).
Водночас, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13).
Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частина друга ст. 67 МКУ).
Враховуючи викладене, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Норми встановлені п. п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Підпунктом 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.
Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.
Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ).
Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми визначені абзацами першого і четвертого п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186 зі змінами та доповненнями.
Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).
Згідно з п. 7 НП(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Норми визначені п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п. п. 4 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві зазначається, зокрема місце провадження господарської діяльності.
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює здавання в оренду власного нерухомого майна, то в графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються усі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Норми визначені п. 123.1 ст. 123 ПКУ.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст. 109 ПКУ).
Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до Закону № 2473 заходів захисту.
Норми визначені частиною першої ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків визначених частиною другою ст. 5 Закону № 2473 (частина друга ст. 5 Закону № 2473).
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ.
Відповідно до п. 52 розділу VI Положення «Про здійснення операцій із валютними цінностями», затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2 із змінами та доповненнями дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні та представництва міжнародних організацій на території України мають право здійснювати розрахунки в готівковій іноземній валюті, одержаної з власних поточних рахунків, для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) власним співробітникам, якщо останні не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України.
Пунктом 124 розділу Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 5) встановлено, що за поточними рахунками в іноземній валюті офіційних представництв, представництв юридичних осіб – нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю (уключаючи представництва іноземних банків), установ (груп управління програмами або проектами міжнародної допомоги та міжнародної технічної допомоги) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства, зокрема, з оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам офіційних представництв, якщо такі працівники не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) шляхом переказу на рахунки цих осіб, відкриті в банках України або виплати готівкою.
При цьому офіційні представництва мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам, які не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) (за умови документального підтвердження розрахунку витрат) (п. 125 розд. Х Положення № 5).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (до п. п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).
Для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи викладене, при нарахуванні та виплаті заробітної плати в іноземній валюті найманому працівнику – нерезиденту, такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування таких доходів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. (п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ). Положення п. п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ, у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується:
► у 2012 – 2015 роках з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 – 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:
▼ звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;
▼ звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
▼ звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;
▼ звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відс. суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відс. суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.
При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 01 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 – 2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.
Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень п. 150.1 ст. 150 ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується з урахуванням такого:
► якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних періодів, що припадають на 2012 - 2014 роки або зменшує фінансовий результат до оподаткування звітних (податкових) періодів, починаючи з 2015 року до повного погашення такого від’ємного значення.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Норми визначені ст. 1077 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦКУ).
Підпунктом 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
► надання послуг, пов’язаних з переказом коштів, що надаються учасниками платіжних систем та платіжними організаціями платіжних систем, надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
► відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи;
► переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.
Отже, факторингові операції не є об’єктом оподаткування ПДВ якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Інші факторингові операції є об’єктом оподаткування ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Протягом січня – серпня 2021 року платники Дніпропетровської області сплатили до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 38 млрд 810,3 млн грн, що більше на 8 млрд 530,7 млн грн, або на 28,2 %, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 18 млрд 271,9 млн грн, що на 3 млрд 966,1 млн грн (або на 27,7 %) більше надходжень відповідного періоду 2020 року.
До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 20 млрд 538,4 млн гривень. Це на 4 млрд 564,5 млн грн (або на 28,6 %) більше фактичних надходжень восьми місяців 2020 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – серпні 2021 року в області надійшло 12 млрд 865,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 201,0 млн грн (або на 20,6 %).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Кабінет Міністрів України постановою від 16 червня 2021 року № 627 (далі – Постанова № 627) затвердив Порядок обміну інформацією між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм інформаційної взаємодії між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA» з метою ефективного планування дохідної частини місцевих бюджетів за джерелами надходжень та належного виконання затверджених показників за доходами, а також для організації системи здійснення контролю за сплатою до бюджету обов’язкових платежів.
Постанову № 627 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 24.06.2021 № 119.
Постанова № 627 набрала чинності з 01 вересня 2021 року, крім абзаців третього – п’ятого пункту 5 та підпункту 1 пункту 8 Порядку, які набирають чинності з 01 січня 2022 року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01.09.2021 набрав чинності підрозділ 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до абзацу третього п. 1 якого подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 1 вересня, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про подання на ратифікацію Верховною Радою України Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Протокол і Конвенція).
Зазначеним Протоколом вносяться зміни до Конвенції з метою приведення її положень у відповідність до Модельної Конвенції ОЕСР.
Зокрема, Протоколом передбачається:
► оновлення переліку податків, на які поширюється Конвенція;
► скасування нульової ставки оподаткування роялті у країні, що є джерелом доходу;
►внесення змін до статті щодо надання допомоги у стягненні податків;
► нова редакція статті щодо обміну інформацією, якою передбачається значне розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;
► доповнення Конвенції статтею «Право на отримання вигід», що обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою будь-якої операції є отримання таких пільг.
Суб’єктами виконання Протоколу є Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) та Державна податкова служба України.
Довідково:
Мінфін послідовно проводить політику щодо перегляду діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування. Метою цієї роботи є приведення вже діючих договорів до стандартів Модельної податкової конвенції ОЕСР.
Станом на сьогодні:
- набрали чинності Протоколи про внесення змін до міжнародних договорів з Швейцарією, Великобританією, Кіпром, Туреччиною, Сінгапуром, Австрією та Нідерландами;
- ратифіковано Верховною Радою України угоду про уникнення подвійного оподаткування з Малайзією;
- готуються до ратифікації міжнародні договори з Іспанією та ОАЕ.
Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Мінфіну за посиланням
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/497712.html повідомила.
Відповідно до п. п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України кодексу (далі – Кодекс) виробництво підакцизних товарів (продукції) – технологічний процес, у тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.
Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу встановлено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.
Відповідно до п. 215.3 ст. 215 Кодексу акцизний податок справляється з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та обчислюється за ставками, зазначеними в п. п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (з урахуванням норм п. 17 підрозділу 5 розділу XX Кодексу).
Перелік товарів, які відносяться до товарної позиції згідно з кодами УКТ ЗЕД 2401 відповідають опису «Тютюнова сировина; тютюнові відходи» є підакцизною продукцією та оподатковуються за ставкою акцизного податку 1367,71 гривень за 1 кг (нетто) (пп. 1 п. 17 підрозділу 5 розділу XX Кодексу).
Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є: особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст.212 Кодексу);
Отже, особа, яка виробляє тютюнову сировину, відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, є платником акцизного податку, як виробник тютюнової сировини.
Крім цього, відповідно до п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 Кодексу суб’єкт господарювання підлягає обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.
Звільняються від оподаткування операції з підакцизними товарами:
реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. п. 213.3.5 п. 213.3 ст. 213 Кодексу);
ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої (переробленої) тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або її експорт;
реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України;
реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів (п.п. 213.3.13 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).
У разі реалізації тютюнової сировини суб'єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб'єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (п. 221.5 ст. 221 Кодексу).
Таким чином, суб’єкт господарювання – особа, яка виробляє тютюнову сировину на митній території України, здійснює діяльність з вирощування підакцизних товарів (продукції), є виробником тютюнової сировини, повинен: зареєструватися платником акцизного податку відповідно до п. п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 Кодексу, подавати декларацію акцизного податку, при цьому звільняються від оподаткування операції з реалізації тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам та виробникам тютюнових виробів.
Обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп, установлено нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу.
Зокрема, відповідно до п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці (ФОП) і, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Отже, у разі здійснення ФОП діяльності з виробництва та реалізації тютюнової сировини, яка за кодом згідно з УКТ ЗЕД належить до підакцизних товарів, така особа відповідно до норм п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щиро вітаю Вас - професійних, енергійних людей із святом - Днем підприємця!
Ваша праця посідає важливе місце в економічному житті країни, впливає на формування, становлення та розвиток національної економіки.
Бажаю Вам витримки, оптимізму і невичерпної наснаги у праці. Нехай кожна започаткована Вами справа буде вдалою і успішною!
Щастя, благополуччя, здоров’я, миру і злагоди Вам і Вашим родинам!
З повагою
Начальник Головного управління
ДПС у Дніпропетровській області Ганна ЧУБ
Тільки вмотивовані і сильні командним духом спортсмени здатні вистояти і досягти успіху у змаганнях.
За ініціативою ДПС України відновило своє існування спортивне свято – Спартакіада працівників Державної податкової служби України (далі – Спартакіада).
Дніпропетровщина 3 та 4 вересня 2021 року приймала учасників Спартакіади – представників Головних управлінь ДПС у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Полтавській, Сумській та Харківській областей.
Позитивний командний дух – найважливіший складник будь-яких досягнень.
Яскраве підтвердження тому – Спартакіада проходила у дружній, радісній і теплій атмосфері.
Пірнувши у захоплення спортом, фахівці державної податковою служби стали єдиним цілим. Дух єдності відчувався і на полі, і на трибунах. Свято об’єднало і організаторів, і учасників, і вболівальників.
Спартакіада дійсно стала справжнім святом: це відчувалось і під час урочистого шикування команд, і під час змагань, і під час нагороджень.
Різнокольорові, яскраві та сонячні кольори, які вибрала для себе кожна команда, також створювали атмосферу торжества.
Вирій емоцій, жага до перемоги – це той настрій, який панував впродовж двох днів під час змагань.
Результати говорять самі за себе.
Перемогу з міні-футболу команди виборювали протягом двох днів.
Найкращою у цьому виді спорту стала команда податківців Дніпропетровщини. Азартно з вірою у власні сили команда Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на шляху до перемоги прикладала максимальні зусилля і стала сильнішою у матчах з командами Запорізької, Донецької, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей.
Перше місце і золота медаль отримані заслужено! Дніпро – чемпіон!
На другому місці – команда Запоріжжя, бронзову медаль отримали податківці Луганщини.
У запеклій боротьбі проходило і змагання з волейболу. За результатами змагань у командному заліку золото добула також команда Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Дніпро – лідер! Податківці Запоріжжя отримали бронзову медаль, на третьому місці – команда ГУ ДПС у Луганській області.
Отже, учасники команд продемонстрували високу майстерність та силу єдності.
Звісно, важливою і потрібною ціллю змагань є залучення кожного до постійних занять спортом. Однак є ще одна функція Спартакіади, яка не менш вагома, – це поєднання людських сердець. Змагаючись у різних видах, податківці відкривають у собі спортивні таланти, а спілкуючись між собою, знаходять нових друзів, однодумців, близьких по духу людей. Тут панує атмосфера щирості та рівності, тож на Спартакіаді створюється світ гармонії.
Дніпропетровщина може пишатися високим рівнем проведення Спартакіади!
Сумно, але свято колись закінчується. І хоч необхідно розлучатися, кожен учасник цього, вже тепер традиційного заходу, отримав позитивний заряд емоцій та піднесений настрій. Спартакіада подарувала всім можливість відірватись від звичайних буденних справ, рутинної офісної роботи, мозкового штурму та домашніх клопотів, навчила виконувати завдання та досягати цілей з ентузіазмом.
Найкращі ж з учасників змагань вибороли право представляти свою область у фінальному турі Спартакіади.
Тому ми не прощаємось, а говоримо до побачення! До нових зустрічей! До нових перемог!
З метою пропагування здорового способу життя, для зміцнення здоров’я фахівців податкової служби, як найвищої соціальної цінності, та організації активного відпочинку податківців відроджена традиція проведення Спартакіади працівників Державної податкової служби України (далі – Спартакіада). До м. Дніпра 03 вересня 2021 року завітали команди Донецької, Запорізької, Луганської, Полтавської, Сумської та Харківської областей. Учасників спортивного свята зустрічала команда Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
Програмою заходу передбачені командні змагання з міні-футболу, волейболу та настільного тенісу протягом 03 та 04 вересня 2021 року.
Загальне керівництво підготовкою та проведенням Спартакіади здійснювалось Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) під головуванням начальника – Чуб Ганни.
В організації Спартакіади приймали участь також Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби, асоціація футболу Дніпропетровської області, Дніпровський фаховий коледж спорту та ін.
Під звуки Державного Гімну України та підняття Державного Прапора України відбулося урочисте відкриття Спартакіади на території спортивного комплексу – стадіоні «Олімпійські резерви», який є першим в області універсальним спортивним майданчиком.
Спартакіаду відкрив почесний гість – заступник Голови Державної податкової служби України Тітарчук Михайло. Він привітав учасників і підтримав відновлення спартакіад, активізацію фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи у податкових органах.
Тітарчук Михайло побажав кожному учаснику продемонструвати свої вміння, мужність, витривалість та здобути перемогу, а тим, хто виявиться найкращими – гідно представляти свою область на фінальному етапі Спартакіади.
У вітальному слові Чуб Ганна зазначила, що спортивна гра, змагання – це знайомство, спілкування, а у подальшому – і дружба. Спартакіада, у першу чергу, підтримує корпоративний дух, об’єднує податківців в єдиний колектив! Ці важливі цінності не обмежуються тільки спортивною атмосферою.
«Впевнена, що такий братерський дух залишиться з учасниками змагань і у повсякденному житті», – констатувала керівник ГУ ДПС.
Для підтримки команд у спортивному святі взяли участь начальник ГУ ДПС у Запорізькій області Афонов Роман та начальник ГУ ДПС у Луганській області Височина Ольга.
Основне призначення Спартакіади – це залучення працівників ДПС до занять фізичною культурою і спортом; підвищення спортивної майстерності працівників; визначення і відбір кращих спортсменів та збірних команд Спартакіади для участі у міжнародних турнірах, змаганнях та ін.
Команди областей з ентузіазмом та захопленням підтримали ідею відродження спартакіад та з великим бажанням взяли участь у змаганнях. Потужною підтримкою для них стали вболівальники: з трибун лунали речівки, звуки барабанів та звукових труб.
Уже сьогодні учасники змагань відчули дух перших перемог.
Так, в перший день Спартакіади підведено підсумки у змаганнях з настільного тенісу.
У командних змаганнях та змаганнях серед чоловіків перемогу одержали податківці Запорізької області.
Жіноча команда Сумської області отримала також золоту медаль.
Серед команд чоловіків бронзову медаль виборов представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лєсунов Юрій.
Після відкриття Спартакіади заступник Голови Державної податкової служби України відвідав унікальний сучасний інтерактивний муніципальний Музей історії Дніпра.
Крім того, Тітарчук Михайло та керівники ГУ ДПС областей – учасників Спартакіади завітали до нової експозиційної локації – Музею історії податкової служби Дніпропетровщини, відкриття якого відбулося напередодні професійного свята та приурочене до 30-ї річниці Державної податкової служби України. У музеї вони ознайомився з експонатами, пов’язаними з історією та сучасними досягненнями податкової служби Дніпропетровщини.
Позитивні враження від спортивного свята, задоволення від неформального спілкування – це ті емоції, які дають натхнення і справжнє відчуття того, що кожний із нас – це частина команди, назва якої – Державна податкова служба України!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Відповідно до п. п. 2.3.3 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок.
Згідно з п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Крім того, зазначена вище допомога належить до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (п. 14 розділу ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170).
Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці та не підлягають нарахуванню єдиного внеску (п. 3.32 розділу 3 Інструкції № 5).
Таким чином, базою нарахування єдиного внеску є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Не є базою нарахування єдиного внеску сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється відповідно до вимог Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) (далі – Порядок № 1246).
ПН/РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, підпунктів 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та підпунктів 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2020 №261) (далі – Порядок № 557).
Статтею 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Законів України № 851 та 2155.
Відповідно до ст. 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.
Пунктом 10 Порядку № 1246 передбачено, що до ЄРПН приймаються ПН/РК, складені в електронній формі з накладенням:
► кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
► кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою – підприємцем.
Визначення, зміна переліку уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації від імені платника податків, а також визначення їхніх повноважень здійснюється керівником платника податків.
Отже, у разі звільнення особи, уповноваженої підписувати ПН/РК до закінчення граничного терміну їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація ПН/РК здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
Норми встановлені п. 56.5 ст. 56 ПКУ.
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (абзац перший п. 42.4 ст. 42 ПКУ).
При цьому платник повідомляє контролюючий орган щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення в довільній формі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначений:
► як платників податків – ст. 67 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588);
► як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 розділу ІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) та розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24 листопада 2014 року № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).
Згідно з п. п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.
Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до п. п. 6 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Статтею 5 Закону № 2464 визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Водночас, у разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п. п. 6 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії, визначені п. п. 6 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588, можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.
Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 177.11 ст. 177 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) та Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, з типом форми «ліквідаційна», за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Фізичні особи – підприємці, які застосовували спрощену систему оподаткування, щодо яких до ЄДР внесений запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи норми п. 294.6 ст. 294 ПКУ та абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону № 2464, подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), у складі якої формується додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п. п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом.
При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено.
Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 21 із змінами та доповненнями.
Перелік підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та річних обсягів квот на відвантаження або ввезення таких речовин затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 158 із змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Чинним законодавством не передбачено граничних термінів при подачі суб’єктами господарювання заяв на переоформлення ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ визначено перелік категорій фізичних осіб – власників, а саме:
► особи з інвалідністю першої і другої групи;
► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
► пенсіонери (за віком);
► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3551);
► фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – Заява).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку Заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової Заяви.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, Заяви після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, визначених п. 281.1 ст. 281 ПКУ звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею Заяви про застосування пільги разом з документами, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону № 3551, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія)).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.
Норми визначені п. п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п. п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з п. п. 12 п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку – юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання.
У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку – юридична особа зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ (подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ).
Отже, не включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи сума коштів, отримана у вигляді бюджетного гранту, за умови:
► наявності надавача бюджетного гранту в Переліку надавачів бюджетних грантів, визначеному Кабінетом Міністрів України;
► цільового використання бюджетного гранту.
Поряд з цим, у разі якщо юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи було здійснено нецільове використання отриманого нею бюджетного гранту, то така юридична особа включає до складу доходу отриману суму бюджетного гранту в податковому періоді, в якому відбулося таке порушення, та оподатковує її за ставкою в подвійному розмірі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці (ФОП)), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Норми встановлені п. п. 5 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:
- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
- сировина піщано-гравійна (пісок);
- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, ФОП – платник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання які здійснюють їх видобуток.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III зі змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Норми передбачені п. 99.2 cт. 99 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
Згідно з п. п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ авансові платежі з ПДФО розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Водночас п .п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній Декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Однак, якщо ФОП несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника ПДФО застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.
Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ,– після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Враховуючи викладене, до ФОП на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній Декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.
При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній Декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 ст. 9 прим. 1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2011), яким визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено, що продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається КМУ.
Виплата грошових компенсацій військовослужбовцям, звільненим з військової служби, замість належного їм речового майна, передбачена пп. 2 та 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою КМУ від 16 березня 2016 року № 178 (далі – Порядок № 178).
При цьому дія Порядку № 178 не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки (п. 2 Порядку № 178).
Податковим кодексом України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачено звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби.
Водночас, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом № 2011 членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що крім випадків, передбачених п. п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.
При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.
Норми передбачені п. п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
До дивідендів прирівнюється платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу), який сплачується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) згідно з п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску згідно з п. п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Разом з цим, у разі якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, шо підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 133 глави 8 розділу І Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦПКУ) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 ст. 133 глави 8 розділу І ЦПКУ передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674).
Згідно з п. п. 12 п. 3 ст. 2 ЦПКУ основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 141 ЦПКУ визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Відповідно до п. п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачанням послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Згідно з п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Враховуючи те, що сума документально підтвердженого судового збору, який за рішенням суду платнику податку у повному обсязі або частково компенсується другою стороною, не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 19.03.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 841 «Про внесення змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Наказ № 841), яким було внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт).
Наказ № 841 виданий згідно з п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою приведення у відповідність до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2020 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими Наказом № 841.
Водночас Звіти, подані платниками до набрання чинності Наказом № 841 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.
Відповідні роз’яснення наведені в листі ДПС від 10.06.2021 № 13408/7/99-00-21-02-03-07, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Трансфертне ціноутворення/Листи-роз’яснення (https://tax.gov.ua/diyalnist-/transfertne-tsinoutvorenn/listi-rozyasnennya/75669.html).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.
Після взяття на облік в контролюючих органах платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, поширюються обов’язки, визначені п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
При цьому не є платниками єдиного внеску в розумінні п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Умови зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, визначаються розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), яким, зокрема, передбачено подання до контролюючому органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ, наведеною у додатку 5 до Порядку 1162.
Враховуючи зазначене, якщо член фермерського господарства, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску, уклав трудовий договір з роботодавцем, то він повинен подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1162.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:
► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п. п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п. п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п. п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п. п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п. п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п. п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п. п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за морську воду, крім води з лиманів (п. п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п. п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п. п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п. п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);
► для потреб водного транспорту:
● з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);
● під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п. п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).
Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР стосовно малолітньої особи (до 14 років) подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії (п. 7 розділу IХ Положення № 822).
Для заповнення Заяви за ф. 5ДР на малолітню особу використовуються дані документа, що посвідчує особу одного з батьків, свідоцтва про народження дитини, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо в документах, що посвідчують особу одного з батьків, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, така особа пред’являє:
► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та видані документи, що складається у формі витягу;
► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Єдиного державного демографічного реєстр змінилися дані щодо місця проживання особи;
► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п. п. 3 п. 1 розділу ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (п. 5 розділу IХ Положення № 822).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) в контролюючому органі у разі пред’явлення:
► свідоцтва про народження дитини;
► документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) (п. 12 розділу VII Положення № 822);
► в окремих випадках:
► перекладу свідоцтва про народження (якщо таке свідоцтво видане не українською мовою);
► довідки про реєстрацію місця проживання/перебування, якщо інформація про реєстрацію місця проживання/перебування відсутня в документах, що посвідчують особу одного з батьків, або така інформація не співпадає з паспортними даними батька/ матері, який/яка подає відповідну заяву;
► рішення про встановлення опіки (піклування), якщо документи подаються такою особою або підтвердження повноважень представника органу опіки (піклування).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається з контролюючим органом шляхом подання Заяви про приєднання до Договору за основним місцем обліку.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи печатки, керуючись Порядком № 557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Платник має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Форма довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 зі змінами та доповненнями.
У графі 14 Довідки зазначається інформація щодо особи, яка формує Довідку, підтверджує, що наведена в Довідці інформація є достовірною та надсилає електронні документи для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі.
Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.
До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.
Таким чином, Довідка підписується особою, уповноваженою на це установчими документами платника податку, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Для надання права підпису Довідки іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом направлення в електронному вигляді повідомлення про таких осіб (співробітників) та надання їм права КЕП з типом підпису «Підпис податкових та акцизних накладних».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
При цьому ст. 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО.
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до ст. 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що підставою для нарахування земельного податку (податок) є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Норми передбачені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.
Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
► розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
► права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
► розміру ставки земельного податку;
► нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Норми передбачені п. «л» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами другим – третім ст. 1 розділу І Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ із змінами та доповненнями, дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Статтею 6 глави 1 розділу І Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Враховуючи зазначене, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодному з яких не виповнилося 18 років.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що таблиця даних платника ПДВ – це зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Норми визначені п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).
Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;
► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Також платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ додано новий підрозділ 9 прим. 4.
Пунктом 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
► транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
► інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг (ЕДП), наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (далі – Перелік).
Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та бажає отримати ЕДП у Надавача разом з документами, зазначеними у Переліку для категорії «фізична особа», подає копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, про який вноситься відповідний запис при формуванні кваліфікованих сертифікатів.
Водночас повідомляємо, що у разі виникнення питань стосовно отримання фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, ЕДП можна звернутись до пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації), номери телефонів, яких розміщенні на офіційному інформаційному ресурсі Надавача за посиланням: Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Норми передбачені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує що Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до абзацу шостого п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), у встановлений підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Разом з тим, згідно з п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до контролюючого органу Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми Збору, внаслідок чого Декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку Декларацію, оскільки підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ не містить обмежень щодо подання повторної звітної Декларації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Норми встановлені п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 39.2.1.9 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п. п. 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
► майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
► майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
► майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
► кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
► майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
► майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
► кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Норми встановлені п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)