
ПОПКО МАКСИМ ВІКТОРОВИЧ
05.05.1997 - 19.09.2023
ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ
солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни
ЖИТТЄПИС
Попко Максим Вікторович народився у 1997 році в місті Дніпропетровськ.
Навчався у Петриківській середній загальноосвітній школі. Закінчив ПТУ №79 та здобув спеціальність «Кухар».
З 2016 по 2018 роки проходив службу за контрактом у військовій частині В 4264, опісля - у військовій частині В 0927, а згодом - у військовій частині А 0536 на посаді «старший навідник».
У перший день повномасштабного вторгнення російської федерації, 24 лютого 2022 року, Максим Вікторович пішов добровольцем до лав ЗСУ, адже захищати сім’ю, родину, Україну – це був його обов’язок і його гордість.
Служив у військовій частині А1302 на посаді навідника обслуги, виконуючи бойові завдання в Охтирському районі Сумської області, Ізюмському районі Харківської області та Бахмутському районі Донецької області.
Отримав «Золотий хрест», почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», Хрестом «Честь і слава», нагрудним знаком «За заслуги» від Харківського обласного військового комісаріату та нагрудною медаллю «Учасник АТО».
Він тихо й гідно пишався своїми досягненнями, сприймаючи їх як щирий внесок у добро рідної країни, не шукаючи розголосу й не афішуючи цього публічно.
Попко Максим Вікторович загинув 19 вересня 2023 року в Бахмутському районі Донецької області від поранення, отриманого під час виконання бойового завдання.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у боротьбі за державний суверенітет і територіальну цілісність України, Попка Максима нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Похований у селі Лобойківка.
ВІЧНА СЛАВА ВОЇНУ!