САВЧЕНКО ЄВГЕН ЕДУАРДОВИЧ

опубліковано 16 червня 2026 року о 15:25

САВЧЕНКО ЄВГЕН ЕДУАРДОВИЧ

27.03.1994-14.04.2022

ВІДДАВ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ

старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни

ЖИТТЄПИС

Савченко Євген Едуардович народився в селі Лобойківка. Навчався у Лобойківській загальноосвітній школі. Закінчив Кам’янський енергетичний технікум, здобув фах «Технік-електрик».

У 2013-му був призваний на строкову військову службу. Наступного року перевівся на контракт до лав НГУ.

Брав участь в АТО. За це отримав медаль «ВЕТЕРАН ВІЙНИ». У 2018 році був звільнений з лав ЗСУ.

У 2019 році проходив службу у територіальному управлінні Служби судової охорони у Дніпропетровській області. Був командиром відділення. 31 січня 2022 звільнився зі служби, оскільки ще мав велике бажання служити у лавах 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» ЗСУ. І вже 24 лютого 2022 року Євген Едуардович служив у лавах ЗСУ – 93-ій окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», де разом зі своїми побратимами брав участь у боях на Сумщині та Харківщині.

Савченко Євген не боявся смерті, він боявся жити під триколором. Він ішов на війну з фразою «Хто як не я? Я йду заради своєї родини». Одна з останніх фраз, яку Євген промовив рідним: «Холод, голод і страх покажуть, яка людина насправді». Попри важкі умови, він залишався добросердним, допомагав своїм побратимам і вірив, що вони зможуть вистояти.

13 квітня Євген востаннє зателефонував родині. Після цього захисника офіційно вважали безвісти зниклим. Через пів року, вже після звільнення Харківської області, тіло Євгена було знайдено в Ізюмському районі.

Старший сержант Євген Савченко загинув 14 квітня 2022 року поблизу селища Андріївка Ізюмського району на Харківщині.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у боротьбі за державний суверенітет і територіальну цілісність України, Савченка Євгена Едуардовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Поховано воїна у селі Лобойківка.

ВІЧНА СЛАВА ВОЇНУ!

У розділі «АЛЕЯ ПАМ'ЯТІ ТА СЛАВИ»