Петриківський розпис є перлиною народного мистецтва України, який 5 грудня 2013 року занесено до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Петриківка була заснована в 1772 році останнім кошовим отаманом Петром Калнишевським, та названа на його честь. Історія розпису сягає далеко до нашого народження і виник він та дістав свою назву в селищі Петриківка на Дніпропетровщині.
Петриківський розпис починався у вигляді стінопису та декору речей хатнього вжитку. У ті часи жінки старалися якнайліпше прикрасити свою садибу, щоб хата й двір були найкращі. У XIX сторіччі вже “петриківка” була центром розповсюдження стінопису на Україні.
На початку петриківський розпис поширився на предмети домашнього побуту, посуд, скрині. Також з’явилося поняття «мальовок». Це були малюнки на папері, якими прикрашали житло.
Петриківський орнамент характеризується як рослинний, переважно квітковий. Зараз майстри розпису додають у свої витвори дивовижних птахів, а іноді й тварин. Широке застосування у петриківському розписі мають мотиви садових і лугових квітів та ягід калини, полуниці і винограду.
Інструменти для розпису мали також природне походження. Палички з паростків дерев, стебел болотних трав, особливо осотняку й рогози, саморобні пензлики з котячої шерсті та пальці самого майстра ось небагатий набір художніх знарядь, котрими творили народні умільці велике різноманіття композицій квіткового орнаменту, яке дивує нас і понині.
Земля петриківська зростила не одне покоління майстрів народної творчості.
Тетяна Якимівна Пата (1884-1976) – одна з родоначальників петриківського розпису, заслужений майстер народної творчості. «Люди подивляться на мої картини і зуміють прочитати отут усе моє життя», – казала Тетяна Пата.
Майстриня вчила уважно спостерігати природу, відчувати її настрій і передавати це у своїх творах. Властиве їй тонке відчуття природи засвідчують виконані нею декоративні панно. Малювала Т. Пата переважно квіткові букети, але вони ніколи не повторювали ні попередніх композиційних схем, ні орнаментальних мотивів. Вона “писала” пелюстки квіток стеблинкою осотняку, найтоншим пензликом з котячої шерсті виписувала перисті листочки, трісочкою вишкрябувала тоненькі прожилки в середині листочка і просто пальцем малювала прозорі достиглі ягоди.
З Петриківської школи декоративного розпису, яка існувала з 1936 до 1941 року, вийшло ціле покоління талановитих майстрів-петриківців: народний художник України Марфа Тимченко, заслужені майстри народної творчості України Віра Клименко-Жукова, Федір Панко, Марія Шишацька, Надія Шулик, дочка Т. Пати Векла Кучеренко та багато інших.
Унікальний розпис, зароджений у селищі Петриківка, заслуговує світової слави. Нині знаменита техніка малювання перетворилася на бренд. Створено логотип «Петриківка». У січні 2013 року його презентували і безкоштовно передали майстрам селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції.
Горбуля Людмила Миколаївна.docx
Хоменко Валентина Петрівна.docx
Рижик Валентина Віікторівна.docx
Лук'яненко Людмила Михайлівна.docx
Кравець Людмила Федорівна.docx
Данилейко Олена Олексіївна.docx
Вихованець Людмила Леонідівна.doc
Артеменко Любов Олексіївна.docx
Бережна Наталія Миколаївна.docx
Груниста Юлія Анатоліївна.docx
Масюкевич Галина Іванівна.docx
Бєлозьорова Олена Миколаївна.docx
Гарькава Тетяна Анатоліївна.docx
Давиденко Любов Олексіївна.docx
Дяченко Людмила Василівна.docx
Задорожня Лідія Євгеніївна.docx
Максимчук Дар'я Олександрівна.docx
Статива Олеся Анатоліївна.docx
Геймур Наталія Федосіївна.docx
Дрешпак Сергій Миколайович.docx
Загребельна Ніна Петрівна.docx
Калюга Наталія Радіонівна.docx
Олійник Валентина Миколаївна.docx